Чарівний світ
Пішли ми з татом дуже рано, Вигуляти пса Засунули у вуха По навушнику собі Та включили книгу, Гаррі Поттера. І заринулись у Всесвіт таємничий, Де чарівники та відьми І домовики, і садові гноми. Де величні ті кентаври, Що все дивляться на зорі. Де великий фенікс, Упустив сльозу. Там знаменитий Гаррі Поттер Пропогандує нам кохання й дружбу. Там ті Уізлі близнюки, Продають всім феєрверки. Та кидають сніжками, У відомо нам кого. І у Гоґвартсі сидить могутній мудрий Дамблдор, Він нашкрябує щось на папері. Мабуть надає, Ґрифіндору додаткові ще очки. По темних підземеллях Слізеріну, Йде постійно злюка Снейп. І професор Флитвік, Залізає на високий стул. І Макґонеґел у вигляді кота, Лакає трішки молока. Життя у Гоґвартсі йде чередом. Постійно трійка ґрифіндоців, Лізить рятувати світ І Драко Мелфой, Знову всіх бісить. Дадлі їсть свій черговий пиріг. Креб в комірці спить, І Ґойл в комірці також спить. Невіл знов таки забув, Забув забути взяти щось Потрібне дуже для нього Весь чаклунський світ, Постає в своїй красі. Але собака вигуляна, Ми вже дома. Я пійшов у школу, Тато на роботу. Однак у вечері чекають нас, І Гаррі Поттер, Герміона, і весь чарівний клас.
2023-07-06 15:05:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646