Тріолет 15
Микола Мотрюк
Мені б змогти накласти вето, Мені б не думати змогти... Якби хтось міг сказать одверто, Що на думки накласти вето Даремно намагатись вперто: В ярмо кохання не впрягти... Тут не працює право вето, Живим лишитися б змогти... Що було скрите — розпростерто, Зуміла душу роздягти... Все, що загоїлось — роздерто, Що було скрите — розпростерто... У пам'яті ім'я не стерто... Якби хтось міг застерегти: Тут не працює право вето... Не думать — жити не змогти...
2023-01-11 17:12:53
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
Спасибі за коментарі...)
Відповісти
2023-01-11 19:35:31
Подобається
Галина Соколишин
Чудова поезія. Бере за душу
Відповісти
2023-01-12 20:36:34
2
Микола Мотрюк
@Галина Соколишин Дякую Вам...
Відповісти
2023-01-12 20:38:01
1
Інші вірші поета
Тріолет 49. Моїй долі Тріолет 17 Сонет 29. Грішник Сонет 27
Інші поети
Asteriya
@Asteriya
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9060
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12497