Сонет 46

Микола Мотрюк

Усе постало, ожило́ по Його Волі, І ми покликані Любов'ю до життя, Щоб дивлячись на Схід у далечі лілові, Стрічали день новий у світлості лиця. Та нам милують око зали мармурові, Алмази, золото, і дороге шиття... Щоби у кожного були на язикові, Й щоб удостоїли лаврового вінця... Але ключі до щастя тільки в Божім Слові, Багатство, слава, чи знання — усе сміття, Усе це марне є, коли нема любові, Коли чужі, байдужі серцю почуття... Чи з каменю ті стіни, а чи смерекові, Важливо — збудувать дім на міцній основі.

2025-01-28 09:35:37

9

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Микола Мотрюк

@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) Дякую! На славу Божу!

Відповісти

2025-01-28 16:50:43

1

Лео Лея

Так, як в Слові написано👍 чудовий вірш.

Відповісти

2025-02-07 03:23:57

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Спасибі!

Відповісти

2025-02-08 06:15:25

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12615

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2683