Сонет 46
Усе постало, ожило́ по Його Волі,
І ми покликані Любов'ю до життя,
Щоб дивлячись на Схід у далечі лілові,
Стрічали день новий у світлості лиця.
Та нам милують око зали мармурові,
Алмази, золото, і дороге шиття...
Щоби у кожного були на язикові,
Й щоб удостоїли лаврового вінця...
Але ключі до щастя тільки в Божім Слові,
Багатство, слава, чи знання — усе сміття,
Усе це марне є, коли нема любові,
Коли чужі, байдужі серцю почуття...
Чи з каменю ті стіни, а чи смерекові,
Важливо — збудувать дім на міцній основі.
2025-01-28 09:35:37
9
4