عزيزتي!

Park Joyeol

عزيزتي ويا غاليتي استمعي إلي حبيبتي ويا اغنيتي انتبهي علي فالوحدة من دونك تقتلني والبعد عنك امتارا يخنقني فما بالك اميالا، كيف ستكون حالتي إن أمري لكي أعطيت وقلبي وعمري بين يديك وكياني روحي أقسمت انها ملككي اجبروني الابتعاد عنكي لكن لم أكن صاغيا وتابعت البحث عنكي سكنتي ذاتي و اه لا تعلمين كم أهيم بجمال عينيك اه ولما تطرقين باب خيالي وامسك انا بيديك قدماي ترتجفان أمامك بسعادة لا تتوقف وعن التفكير فيك لحظة انا لا أتوقف فحبك أغرقني في رمال العشق السامي والحسرة وأوقع بي في قاع الحزن وموت المقبرة فيا عزيزتي وياغاليتي عودي الي يا حبيبتي ويا اغنيتي استمعي الي الموت أهون من فراقي بكي والحياة جنة الفردوس معكي فحبي لك نقش عمق الأنفس بفؤادي لست سوى لكي وانتي لي ياملاذي Written by me ** Park joyeol **

2019-09-18 10:45:59

3

0

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

9475

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12903