Звільни мене
Звільни мене, з цього виру подій, З шаленого урагану розбитих мрій, Врятуй мене, від холодних сліз та болю, Від чужого гніту несправедливої волі, Звільни мене, з-під відьомських чар, Що вивергаються, як з лави вулкан, Врятуй мене, від могутньої кобри отрути, Переплети мої життєві маршрути, Звільни мене, з ворожого полону, Щоб не відчувала я, на смак, свою кров солону, Врятуй мене, поки лиш попіл не лишився, Зроби так, щоб ворожий камінь, в серці розкришився, Звільни мене, поки моя душа у квітку не перетворилась, Поки я у пошуку виходу з лабіринту, не загубилась, Врятуй мене, бо ти можеш чорні замки спалити, Щоб ту пожежу, не міг ніхто загасити, Звільни мене, від пекельних мук і страждань, Щоб не відчувалась у серцебитті печаль, Врятуй мене, від потопу на мілині, Потопи все чорне зілля на дні, Я вже чую, що ти рятувати мене поспішаєш, Чекати, що є дух, мене закликаєш, Я відчуваю, як хвилею, зло накрила кара, Думки про розплату, більше не мара.
2020-10-01 15:10:45
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13290
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3543