Я клянуся...
Я клянуся жити своїм життям, Дихати на повні груди, Не чекати завтра чи майбуття, Хай мене і засудять люди, Я клянуся ніколи не здаватись, Йти до мети, коли ніхто не вірить, У відчаї буду сміятись, Той хто любить - в мене повірить, Я клянуся бути щасливою, Надихати і надихатися, щоб як птах літати, Для щастя треба бути сміливою, Нікому в мене цього забрати, Я клянуся сильно і вірно кохати, Дарувати вічність свою, Палко і тепло оберігати, І завжди говорити "люблю", Я клянуся зі свого шляху не звертати, Бо хтось веде мене по житті, Щоб серце навчилось співати, І не бути ніколи в забутті. Я клянуся, що виконаю все, чого бажаю, Наше життя занадто коротке, щоб його дарма витрачати, Ніхто мене не буде спиняти і не спиняє, Всі хто ходять під сонцем, рано чи пізно, будуть, як діамант сіяти.
2020-08-27 18:51:13
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую😊
Відповісти
2020-08-27 18:54:09
1
Наян Коваль
Дуже гарний вірш))) Мені він здався дуже особистим, і якщо це так, то у вас добра душа)
Відповісти
2020-08-30 05:27:03
2
Lelyana_ art
@Наян Коваль Так, він про особисте. Дякую. 😊
Відповісти
2020-08-30 06:10:33
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8307
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1430