Момент
Треба вчитися не жалкувати, Ніколи не корити себе за минуле і не сварити, Хто знає чи без минулого, ми сьогодні могли все здолати, Чи змогли б ми тепер так жити? Ми так чекали особливий момент, Коли ми будемо щасливішими, Але в погоні за щастям, так і не пізнали його секрет, Бо вірили, що стали іншими, Обіцяли нам світле майбуття, Але ми ніколи не цінували те, що маєм, Бо в боротьбі за краще життя, Насолоді моментом місця немає, Ми завжди поспішаєм і будем поспішати, Вирости і дорослими бути, Бо нікому нас спиняти, Та ті найтепліші моменти вже ніколи не забути, Ми ніколи не думаємо, що можна все втратити в одну мить, А коли це стається, то обертаємось назад, І серце за себе болить, Коли бачимо космічний зорепад, Минуле породило майбутнє, Ми не цінували нічого, бо щастя чекали, А коли згадали незабутнє, То розуміємо для чого по життю блукали.
2020-08-29 21:17:55
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Kruhitka Dobro
Гарний вірш, є про що задуматись🤔👽👍
Відповісти
2020-08-30 05:07:03
2
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😉
Відповісти
2020-08-30 06:09:14
2
Lelyana_ art
Дякую 🤗
Відповісти
2020-08-30 06:09:55
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3384
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9096