Падаю з небес
Здригнулося все навкруги, бо щось незвичне сталось, Ніби це зробили вода й вогонь, які ніколи не зустрічались, І я відчула, що падаю з небес, Наче це щось дивніше за сім світових чудес, Багато хто буде думати, що мене з ганьбою вигнали з вищого світу, Бо я ніколи не передам туди свого привіту, Але я не просто впала, а з місією на цю землю прийшла, Тому після польоту залишилась жива, Ніхто не знає, що прийшла до людей аби добро творити, А не холодною водою серця окропити, Коли я це зроблю, то назад повернуся, бо буде вже не мені світати, Нікому невідомо, що я народжена для того, щоб літати, Та після того, як я у метелика перетворюся, А потім у вись здіймуся, Після мене залишиться лише один слід, І не зникне він ні завтра, ні через тисячі літ.
2021-01-03 09:52:30
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1974
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2069