Я говорила...
Я говорила, що не зможу тебе відпустити, Мої слова-правда, а ти повний зневіри, Хай краще буде серце в мене боліти, Я не з тих, які тебе обіцянками поїли, Повір мені і серце своє віддай , Ніхто, крім мене так хвилюватись не зможе, І ти зрозумієш, чому твоїм надіям не край, Просто вір мені і це тобі допоможе, Вмію кохати, а зрада-для мене це гріх, Хіба обманюють, ті хто так сильно як я кохають? Для мене це почуття найбільше з утіх, Такі сердечні як я завжди страждають, Хай енергія моя дасть тобі сили, І вже готова я тобі сказати, Хоч буду як голуб безкрилий, Та готова за тебе своє життя віддати, Сильна я і цього вистачить для всього, Зрозумій, наскільки ти для мене важливий, Хоч в мене під ногами не буде нічого, Своє щастя завжди знайде сміливий, Хай я буду для тебе більше, ніж просто людина, Скільки я вже пройшла і скільки боляче було, Просто зрозумій, наскільки моя підтримка міцна і світла, Та сонечко зійшло і все пройшло, Мої слова слова не казка і не утопія , Тільки відкрий мені свою душу, Переживе все любов моя, І більше ні до чого я тебе не примушу.
2020-08-15 18:03:39
9
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1479
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869