Я говорила...
Я говорила, що не зможу тебе відпустити, Мої слова-правда, а ти повний зневіри, Хай краще буде серце в мене боліти, Я не з тих, які тебе обіцянками поїли, Повір мені і серце своє віддай , Ніхто, крім мене так хвилюватись не зможе, І ти зрозумієш, чому твоїм надіям не край, Просто вір мені і це тобі допоможе, Вмію кохати, а зрада-для мене це гріх, Хіба обманюють, ті хто так сильно як я кохають? Для мене це почуття найбільше з утіх, Такі сердечні як я завжди страждають, Хай енергія моя дасть тобі сили, І вже готова я тобі сказати, Хоч буду як голуб безкрилий, Та готова за тебе своє життя віддати, Сильна я і цього вистачить для всього, Зрозумій, наскільки ти для мене важливий, Хоч в мене під ногами не буде нічого, Своє щастя завжди знайде сміливий, Хай я буду для тебе більше, ніж просто людина, Скільки я вже пройшла і скільки боляче було, Просто зрозумій, наскільки моя підтримка міцна і світла, Та сонечко зійшло і все пройшло, Мої слова слова не казка і не утопія , Тільки відкрий мені свою душу, Переживе все любов моя, І більше ні до чого я тебе не примушу.
2020-08-15 18:03:39
9
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5715
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3543