Біль мене не лякає
Lelyana_ art
Коли ти робиш добро - тебе не цінують, Хвилюєшся, допомагаєш, робиш для когось, а у відповідь - ніж у спину, У своєму самолюбстві, тебе ніколи не почують, Будуть знущатися без упину, І ти запитуєш себе, за що тобі серце ламають, Відповіді не знайдеш, бо її немає, Тоді тебе й сумні думи переповняють, Та хай тебе це не спиняє, Біль мене не лякає, З його допомогою, я ставлю собі нову мету, Біль мене окриляє, І буду я творити свою власну весну, Помста ніколи не буде солодкою, не потрібно у відповідь мстити, Всіх розсудить доля, Не можна людям зла робити, Та пам'ятай, що на все Божа воля, Я знаю, якщо тяжко - це твій шлях, Цей біль дасть поштовх далі йти, Я вірю, що можна подолати будь-який страх, Без тернистої дороги - скарбу не знайти.
2020-09-10 18:24:37
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Вааау дуже влучно, кожен рядок. Без болі поезія не поезія! Без болі не цікаво творити...😁👍
Відповісти
2020-09-10 20:00:37
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😌
Відповісти
2020-09-10 20:01:19
1
Інші вірші поета
Войовниця Я знаю, що мені пощастило Per aspera ad astra Крила
Інші поети
ANDROID CHANNEL
@android_channel
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2022
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3601