Біль мене не лякає
Коли ти робиш добро - тебе не цінують, Хвилюєшся, допомагаєш, робиш для когось, а у відповідь - ніж у спину, У своєму самолюбстві, тебе ніколи не почують, Будуть знущатися без упину, І ти запитуєш себе, за що тобі серце ламають, Відповіді не знайдеш, бо її немає, Тоді тебе й сумні думи переповняють, Та хай тебе це не спиняє, Біль мене не лякає, З його допомогою, я ставлю собі нову мету, Біль мене окриляє, І буду я творити свою власну весну, Помста ніколи не буде солодкою, не потрібно у відповідь мстити, Всіх розсудить доля, Не можна людям зла робити, Та пам'ятай, що на все Божа воля, Я знаю, якщо тяжко - це твій шлях, Цей біль дасть поштовх далі йти, Я вірю, що можна подолати будь-який страх, Без тернистої дороги - скарбу не знайти.
2020-09-10 18:24:37
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Вааау дуже влучно, кожен рядок. Без болі поезія не поезія! Без болі не цікаво творити...😁👍
Відповісти
2020-09-10 20:00:37
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😌
Відповісти
2020-09-10 20:01:19
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2823
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6010