Інтернет
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Ніхто не вибирає маму, ані братів, ані сестер. Рідні на світі так багато Хтось ще живий А хтось помер. Збираймось рідні в інтернеті Нам доля зустріч подала Як гарно жити нам на світі Великою ріднею. Ах.. Сміються пікселі.з екрана - Он мама, а ось де татусь, Внуки радіють в телеграмі, Їм посміхаюсь і молюсь За їх здоров'я, за їх удачу, За любов в серці, за вогонь, Що гріє душу, долю нашу. Будьте щасливі Я посміхнусь. 07.02.2022 Пташка Маша Вовкогон
2022-02-07 15:43:42
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
спасибо за внимательность 🌺
Відповісти
2022-02-07 16:29:35
Подобається
Лео Лея
Супер!
Відповісти
2022-02-09 12:28:13
1
Merian Varner
Ви описали теперішню часту ситуацію у сім'ях . Дуже життєво і гарно написано 😊👍
Відповісти
2023-02-25 06:18:18
Подобається
Інші вірші поета
Відповідь Дракончикам бажаю Щастя привіт Красний рід
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2599
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11394