забагато?
забагато речей попереду, щоб мотати життя назад, забагато новітніх методів, щоб збагнути стрімкий азарт. забагато, щоб розпилятися на очікувань кволий зміст, від якого суворі ляпаси і сумнівний ментальний зиск. забагато питань підкреслених (чи закреслених назавжди), забагато дурної чесності, що затягує не туди, забагато чуттєвих присмаків, що засмічують справжній смак (і чимало сліпого ризику знов зробити усе не так). забагато несправжніх висновків, недоречних затертих тем. кожне слово - невдала виставка, що спотворює твій паттерн. забагато драматизації, гри акторської та брехні. що ж, за місяць давай у зальцбургу навчимося казати "ні". так, за місяць давай оновимось, знявши шкіру стару мов плащ. і останньою постановою стане "смійся, люби і плач". забагато під забороною, та не страшно, допоки ще ми навіки не похоронені. а удвох під одним дощем.
2022-01-22 10:03:16
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Марі Жаго
👏
Відповісти
2022-01-25 09:03:27
Подобається
Last_samurai
@Марі Жаго прокинулася
Відповісти
2022-01-25 09:03:51
Подобається
Марі Жаго
Відповісти
2022-01-25 09:05:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4917
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5924