Субособистість
Їй, напевно, чогось все ж не вистачає. Того самого гвинтика чи (звичайно) метаприсмаку солоду в чорнім чаї (надсолодкого відчаю на губах). Може, пазу якогось, або програми, двигуна, що руйнує нещирі храми, гостроти, за яку полюбляють рамен чи червоного дроту. Розріжеш - "бах"! Не доклали зусиль до її комплекту: аналітики тої, що має Лєктер, та яка перевага - незвична легкість (і вагома причина зробити крок). Наче трохи замало еквіваленту: толуол на іонах гримить валентно, аритмічно, почуєш його ти ледве. Серця сталь - небезпечніша, ніж порок. Перевищили ДСТУ протестно: не довісили логіки до контексту, замість цього у мізки - барвисті тексти, щоб ніхто не знайшов ні мораль, ні сенс. Пару клаптиків неба залили в очі, що хмаристо натужно дощем буркочуть і у темряві світять комусь щоночі, на бажання на власні вдягнувши ценз. Додали небезпечності і напруги, та чомусь надто стримана (недолуга), заганяє себе у обійми фуги і формує безпам'ятний наратив. Бо інакше б весь світ як ота лавина зруйнувала (ну точно, наполовину) І ніхто ні до чого. А був би винен... ні агнець, ні диявол, ні оні. Ти.
27.03.2021
16
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Last_samurai
🤘💥💥
Відповісти
27.03.2021, 18:18
Подобається
Самоскид!
охх 🌚
Відповісти
27.03.2021, 19:57
1
Last_samurai
Відповісти
27.03.2021, 19:57
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1558
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3865