Не гріх.

Last_samurai

(18+)
Доторкнися до скронь моїх. Десь за межами відчуття, Поринаю у небуття, Марні фрази - не чую їх. Ставши поштовхом до життя, Відокремлюсь від сподівань. Через марність німих страждань Знов відрину я каяття. Зупиняти не смій бажань На цій відстані в півруки. Пам'ятатиму крізь віки Твої очі на тлі зізнань. І застигнуть чужі рядки На долонях вже нічиїх. Бо з коханими - то не гріх, Я виношу нас за дужки.

2019-07-27 20:21:32

Інші вірші поета

Давайте?/кс3 читачеві 1/21(?) Сама собі тюрма/кс3

Інші поети

Дейзи О'Конър

@daisy_oconner

Asker Nerys

@Asker_Nerys

mikami

@mikami

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16349

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1758