044: VI
Last_samurai
Що ж, небо над нами - суцільні плями, Де легко знайти ковші: Простіше, ніж щастя в думках незламних І пекло в святій душі. Та важче, ніж мертвих на полі бою чи тиші ласкавий шум. Колись я шукала зірки з тобою, Тепер навіть не пишу. Тобі не цікаві мої промови, Цих літер сумнівний хист. Доцільні питання давно умовні, У відповідь - пустка скрізь. Знайдеться наразі нейтральна тема, Не всипана сіллю ран? Колись біля тебе було не темно, Тепер ми - колиска драм.
2022-10-10 20:12:00
9
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
До сліз 😢
Відповісти
2022-10-11 06:08:09
2
Інші вірші поета
легковажність 044: І читай/кс3 розрізай моє небо/кс3
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Ana_Dana
@Ana_Dana
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2765
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3779