Рандомні факти
Йду від метафор - пронизливих та абстрактних
Ближче до суті, без пафосу зайвих речень,
Що викликають огиду і крихти страху:
"Пере- , занадто" (і несприйняття, до речі).
Геть від коріння, яке проросло в повітря:
Втратити сенс чи змістовно піти до пекла?
Я полюбляю дивитись на небо й квіти,
Щоб холодити думки (тільки там, де тепло).
Я полюбляю картоплю й рандомні факти,
Вирвані із контексту (чи підсвідомі).
Як-от на кшталт: серед всіх, хто підносить фатум,
у половини - нікого немає вдома.
Десь у третини - нічого, лише потреби.
Я ж не бажаю бажати, шановне панство.
А в черепах, панголінів (і, певно, в тебе)
Найкрасивіший, міцніший у світі панцир.
Пам'ять дивує (частіше - невибірково).
Тести за Айзенком геть неінформативні.
Вп'яте на п'яти собі наліплю підкови.
Може, насниться пітьма й невідомий ти́ в ній.
Течії править потрісканий Льодовитий.
Тане в Антарктиці крига та на Алясці.
І на Нептуні здійнявся жахливий вітер.
(А на додачу - тебе не почути, трясця).
Тобто, я, звісно, порину думками вище,
Тишу сприйму як належне, бо (Mamma mia)
Я ж зазвичай так спілкуюся - через вірші.
Добре, що їх прочитавши, не розуміють.
Ближче до суті, без пафосу зайвих речень,
Що викликають огиду і крихти страху:
"Пере- , занадто" (і несприйняття, до речі).
Геть від коріння, яке проросло в повітря:
Втратити сенс чи змістовно піти до пекла?
Я полюбляю дивитись на небо й квіти,
Щоб холодити думки (тільки там, де тепло).
Я полюбляю картоплю й рандомні факти,
Вирвані із контексту (чи підсвідомі).
Як-от на кшталт: серед всіх, хто підносить фатум,
у половини - нікого немає вдома.
Десь у третини - нічого, лише потреби.
Я ж не бажаю бажати, шановне панство.
А в черепах, панголінів (і, певно, в тебе)
Найкрасивіший, міцніший у світі панцир.
Пам'ять дивує (частіше - невибірково).
Тести за Айзенком геть неінформативні.
Вп'яте на п'яти собі наліплю підкови.
Може, насниться пітьма й невідомий ти́ в ній.
Течії править потрісканий Льодовитий.
Тане в Антарктиці крига та на Алясці.
І на Нептуні здійнявся жахливий вітер.
(А на додачу - тебе не почути, трясця).
Тобто, я, звісно, порину думками вище,
Тишу сприйму як належне, бо (Mamma mia)
Я ж зазвичай так спілкуюся - через вірші.
Добре, що їх прочитавши, не розуміють.
Коментарі