Сни не існують окремо від тебе
Сенс - наркотик
Дах
Годі самоскидатися!
Тим, хто завше залишається
Спрага стучить у дім
Кілька натяків на долонях
як гаряче...
Точка відліку
Пробач
Нехай
Музі
Чергова казочка
Субособистість
Рандомні факти
Суржиковірш
Рахунок, будь ласка
Торкнися мене
Казкове
Красномовніше нікуди
Розказати?
Бережи себе
/замість трьох крапок/
безсмертним
безсмертним
викидні градів - тюльпани нічних жахіть.
дим цигарок - вже повітря легенів часу.
кожен, хто поруч - назавше, не мимохідь,
шрамом залишиться в серці, ти знаєш. власне,
ті, возлюбити кого безумовно слід,
згинуть навіки одразу, як їх полюбиш.
тане на скронях тривожний лютневий лід,
квітень цілує скривавлені сіллю губи.
кожен, хто дихає десь недалеко від
подиху фосфору має міцну потребу
дати надії пустити бентежний квіт
в мертвих рядках, що розсипані поміж ребер.
кожен поет, безсумнівно, з колиски мрець.
кожні слова, безперечно, потужна зброя.
кожна із літер поцілить, нехай їй грець,
біль пам'ятатиме вчинки своїх героїв.
ти пам'ятатимеш зміст, як поля - жнива.
зміст пам'ятатиме сповідь без страху крихти.
мрець - то поет. а поезія - так, жива.

що для безсмертя сьогодні зробити зміг ти?
© Last_samurai,
книга «Поет - одвічно мрець. Поезія - жива».
Коментарі