Захворіла...
Я знову на любов захворіла, На любов, що ламає кістки. Від такої я колись вже горіла, Й розбивалася на шматки. Ти змушуєш мене дихати, Але від тебе я й задихнусь. Коли втомлюся я тебе кликати, Й з участю своєю змирюсь. Я знову на любов захворіла, На любов, що ламає кістки. Я сама ж себе й запевнила, Що ти не такий як усі. Я серце своє оголила, В шрамах заклеєних пластирами. Я сама його й поранила, Коли віддала в руки не ті. І я знову хворію на любов, На любов, що зламає кістки. І я знаю, що так буде знов, Що розірветься душа на шматки. Та повірю тобі немов вперше, Не покажу сліз, віддам серденько. І вкотре мало не вмерши. Зашиватиму його рани тихенько.
2023-02-03 23:19:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2674
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3643