Вчися мене кохати

Liv

Вчися мене розуміти, Оце моє "ем, ну і цей", Коли я соромлюсь сказати, Щось неймовірно просте. Вчися мене читати, Читай мене поміж рядків, І тоді ти почнеш розбирати, Думки мої навіть без слів. Вчися мене помічати, Дивний сміх мій і ревнощів тон, І навчись уже відчувати, Мій погляд через телефон. Вчися мене пробачати, Образи, ревнощі й гнів, І з глузду вчись не з'їжджати, Від всіх моїх натяків. Вчися мене посміхати, Посміхати мене навіть без слів, Коли я потребую уваги, Та разом проведених днів. Вчися мене знати, Знати краще, аніж себе, Стань неначе моїм телепатом, Й прочитай, що я тільки твоє. Вчися мене кохати, Кохати усе у мені, І навіть тих "тараканів", Що живуть в моїй голові.

2023-05-08 11:32:02

Інші вірші поета

Кохай. Любити також треба вміти Не знаю... Можливо

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Khadeejah_Mansur_

@Khadeejah_Mansur_

jiminshyim

@jiminshyim

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16910

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3017