Ти усе, що мені так треба...
Ти усе, що мені так треба, Ти мій спокій і щастя моє. Я всього лише хочу до тебе В обійми і кохання твоє. Потребую бути з тобою поряд, Мені необхідно твій голос чути І щоранку зустрічати твій погляд, Хочу просто з тобою бути. Хочу чути твоє: "Я вдома", Коли ти переступаєш поріг, Як одразу відступає втома І несу скуштувати пиріг. От би разом веселитись весь вечір, Готувати вечерю удвох, Милуватися в небі на зорі Чи просто дивитись кіно. Розмовляти б при світлі лиш свіч, Зустрічати б кохання в очах, А потім далеко за північ, Засинати в твоїх обіймах...
2023-06-07 10:11:38
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Паскуда Олексійович
В мене викликає захоплення твоя мова.
Відповісти
2023-06-07 13:45:39
1
Liv
Відповісти
2023-06-07 13:49:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4298
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3234