Ти красою врятуєш всесвіт
Ти чарівна мов весняний цвіт, і пахнеш неначе квіти. Твоя усмішка сонце зможе замінить, якщо воно перестане світити. Ти найпрекрасніше, що породжував всесвіт, ти чарівніша аніж зірки. Якщо красою можна врятувати цей світ, то це маєш зробити ти. Поряд з тобою серце припиняє стукіт, і завмирає його трепет. Ти осліпиш красою весь світ, ти найгарніше, що бачило небо. Бува муркочиш загадково мов кіт, буває в душі шкребеш. Та якщо красою треба рятувати світ, то це завдання для тебе. Твоя краса з розуму зводить, але вона водночас ліки. Ти недоступна, та чарівна мов квітковий цвіт, ти чимось схожа на троянди. На тебе заглядаються всі, і навіть птахи припиняють свій щебет. Бо якщо красою й можна врятувати світ, то цього не зробити без тебе.
2023-03-07 22:11:53
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Liv
@Н Ф дякую
Відповісти
2023-03-08 20:47:14
2
Іріс
Як би ж мені так в любові признались, та я б не знаю що робила. Від далась тій людині певне хвхахаха
Відповісти
2023-03-10 22:57:01
1
Liv
@Іріс ну то я чекаю😂
Відповісти
2023-03-10 22:58:24
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5066
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10847