Ти красою врятуєш всесвіт

Liv

Ти чарівна мов весняний цвіт, і пахнеш неначе квіти. Твоя усмішка сонце зможе замінить, якщо воно перестане світити. Ти найпрекрасніше, що породжував всесвіт, ти чарівніша аніж зірки. Якщо красою можна врятувати цей світ, то це маєш зробити ти. Поряд з тобою серце припиняє стукіт, і завмирає його трепет. Ти осліпиш красою весь світ, ти найгарніше, що бачило небо. Бува муркочиш загадково мов кіт, буває в душі шкребеш. Та якщо красою треба рятувати світ, то це завдання для тебе. Твоя краса з розуму зводить, але вона водночас ліки. Ти недоступна, та чарівна мов квітковий цвіт, ти чимось схожа на троянди. На тебе заглядаються всі, і навіть птахи припиняють свій щебет. Бо якщо красою й можна врятувати світ, то цього не зробити без тебе.

2023-03-07 22:11:53

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Liv

@Н Ф дякую

Відповісти

2023-03-08 20:47:14

Іріс

Як би ж мені так в любові признались, та я б не знаю що робила. Від далась тій людині певне хвхахаха

Відповісти

2023-03-10 22:57:01

Liv

@Іріс ну то я чекаю😂

Відповісти

2023-03-10 22:58:24

Інші вірші поета

Закохай... Кохаю тебе сильніше, аніж пиво. Щось непристойне Кохай.

Інші поети

Michael Mayrain

@Michael_Mayrain

Dashasafin

@Dasasafin

Cara Ebon

@caraebon

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16704

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10461