Папір
Liv
Я не вмію писати весело, Бо так звикла писати про біль, І про те, як ми часом креслимо, Зовсім новий папір. Ми на ньому виводимо літери, Обережно, без помилок, Але не закінчимо, навіть, речення, Через необачний крок. Хтось сказав нам: "Папір пописаний, На ньому текст ще до тебе був!" І тепер, ти немов помішаний, Шукаєш тексту на тім листку. Тобі здається, що бачиш літери, І, що, навіть, читаєш слова, Ти складаєш собі історію, Яку писала не твоя рука. Розлютишся: "Папір пописаний!" Перекреслиш, порвеш на шматки, Й залишишся на всіх ображений, Через те, що повірив в плітки.
2023-06-06 07:38:33
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
АdSSkaуа Su...renь
Залетіло👍🏻☺
Відповісти
2023-06-06 19:02:20
1
Н Ф
Чудовий вірш
Відповісти
2023-06-06 21:36:58
1
Liv
@Н Ф дякую
Відповісти
2023-06-07 05:01:33
1
Інші вірші поета
Троянда. Ти усе, що мені так треба... просто Ти Мені важко жити для себе...
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3792
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5842