.
Кузаня
Я для тебе нічого не значу, якщо навіть в останнє заплачу. Я так хочу тебе забути, ти для мене ковток отрути. Ти для мене удар у груди, я для тебе шматок спокути. Ти для мене як та хвороба, я хворію й несу другому... Я ламаю чужії душі, бо вони для мене байдужі. А то може та правда у тому, що байдужа я серцю твому. Я не можу себе здолати, я забула вже як літати. Я забула як відпускати, через це буду знов страждати... Я так хочу тебе забути, що насправді забути не можу. Ти для мене як гострий ніж, я сама його вводжу під кожу.
2021-04-15 13:31:48
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Сильно👍👏
Відповісти
2021-04-15 13:32:47
1
Кузаня
@Олександр Гусейнов дякую
Відповісти
2021-04-15 13:33:10
1
Інші вірші поета
По-людському Люди чи звірі? Темрява Неволя зі скла
Інші поети
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2700
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744