Пів години
Kruhitka Dobro
Дорослій людині — дорослі думки. Не смійся, не плач, сиди мовчки. Такі безглузді, ці твої щирі емоції. Шукай себе, шукай роботу. Роби за трьох, і помри від поту. Не спи, не спи, не спиняйся. Біжи, біжи, та не ображайся. У твоїй голові замер весь світ... Стримуйся, стримуйся, стрибай у вільний політ. Я знаю людей, знаю що бачу, А бачу я маски, бачу живу віддачу, Бачу й порожнечу де живе невдача Де мертвий біль їсть нездійснені мрії, Де люди закриваються до останньої театральної дії.
2022-10-19 07:30:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Правдиво й сумно , але чудово описано людей хамелеонів. ( якщо когось образив, то пробачте, ненавмисно)
Відповісти
2022-10-25 17:51:11
1
Kruhitka Dobro
@Сандра Мей я ця людина(на правду не ображаюсь)
Відповісти
2022-10-25 17:52:57
1
Інші вірші поета
Роздумки благуватого про війну Дурненька Безліч і один 40,000
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
Sera Swing
@Seraloe
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1185
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4825