Одноманіття
Кіра Орловська
Чому сумна питає І кліпає очима, Як ніби сам не знає, Що всьому він причина. Вже не дарує квітів, Не робить компліментів, Вже не єдина в світі, Без пристрасті моменти. Невже не бачить болю, В очах її блакитних, Він обіцяв їй долю Щасливих днів, а не одноманітних.
2021-04-13 09:47:22
7
0
Інші вірші поета
Прокрастинація Страх Може щось змінити? Жінка-богиня
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2043
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15376