Прокрастинація
Кіра Орловська
Лежу на дивані і в стелю дивлюся, Плювати хотіла б на все, Та я не слабачка, тому не здаюся, Й, напевно, проблема мине. Відклала як завжди на завтра, Уже із добру сотню справ. Тепер вже нити справа марна, Вирішувать їх час настав. Прокрастинація погана, На неї все тепер звалю, І в керівництва не догану, А лікарняний вимолю. Прокрастинація — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.
2021-04-08 19:42:31
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
АДАМ
Мне понравилось! Беларусь всегда славилась прекрасными стихами)
Відповісти
2021-04-08 20:28:42
Подобається
Кіра Орловська
@АДАМ дякую, та я з України)
Відповісти
2021-04-08 20:41:11
Подобається
АДАМ
@Кіра Орловська а ой, ошибочка, как яна і напраўду як беларуская мова.
Відповісти
2021-04-08 20:42:23
1
Інші вірші поета
Може щось змінити? Погляд ображеної Рутина Страх
Інші поети
Angel Angel
@arayhel
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13087
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5729