Вірші
Де правда?
Вийшли з моди всі людські чесноти,
У всьому бачим підступи й обмани,
Заплутався, вже сам не знаєш хто ти,
І тільки душу рвуть підступні рани.
Де правда в цьому світі ділась?
Чи хтось її тепер шукає!
Кожному в тіло лиш злоба в'їлась,
А доброти вже в нім немає!
4
0
423
Може щось змінити?
Прокинувся. Вмився. Поснідав.
Авто. Робота. Пообідав.
Робота. Авто. Повечеряв вже вдома.
Поцілував дружину. Зморила втома.
Завтра те саме, одвічна рутина:
Робота, дім, дружина і дитина.
В ходінні по колу, потроху старієш,
Жити по іншому просто не вмієш?
Змінюй усе, для чого ці жертви,
Не варто так жити, а потім померти.
Живеш лише раз, а світу не бачиш,
Собі цього в старості ти не пробачиш.
Радій життю - поїдь на море,
Замов тур - піднімись на гору.
Зроби хоч щось, чого не робив,
Щоб з кола вирватись зумів!!!
Тут кожен хай подумає за себе:
Чи живе так як хоче? Так як треба?
Може вже час щось змінити!?
Не варто за течією рутини пливти!!!
8
0
228
Погляд ображеної
Ти бачив погляд жінки, що образив?
Не знаю як тебе, але мене він вразив.
Ти бачив стільки болю і відрази?
Ой, як же сильно погляд вразив!!!
Як міг безсовісно вчинити?
І ніжну жінку так сильно розізлити?
Тепер її очі - це зброя з прицілом!
Тепер тобі точно не бути вже цілим!
Зітре тебе в порох, не лишить і сліду,
Зробить це гордо, не подавши і виду.
8
0
303
Жінка-богиня
Все почала з початку, із самого дитинства,
І цьому посприяло початок материнства.
Я вчусь ходити, їсти, радіти і невдачам,
Та берегти й любити, ось головна задача.
Тепер я мама сина, маленького хлоп'ятка,
Люблю його безмежно від голови до п'ятки.
Нема у світі щастя і більшої любові,
Як пестити дитину, одну з тобою крові.
Усім матусям в світі, скажу від всього серця,
Усі ви героїні з задатками творця.
Вам надано це благо - дитя у світ привести,
Тому без перебільшення ви є богині Веста.
8
0
433
Страх
Ти боїшся висоти?
Чи болю від падіння?!
Ти боїшся самоти?
Чи що нікому не потрібна?!
Ти боїшся критики?
Чи просто не справитись?!
Ти боїшся його слів?
Чи зайвого схвалення?!
Все життя чогось боїшся,
А впевнена, що треба?
Ти ж помреш, не лишишся,
І вже без страху, полетиш до неба.
7
5
443
Рутина
Залишок ночі провела в сльозах,
Біль невимовний душить у грудях,
Почуті образи тремтять на вустах,
Які не варт вимовляти на людях.
Все життя в голові прокрутила,
Згадалось чомусь тільки зло.
Кому що довести хотіла?
Раніше ж так не було!!!
Звідки скандали постійні?!
Винний він, чи може вона?
Спочатку стосунки такі безневинні,
А потім їх просто вб'є рутина.
Рутина — побоювання змін, відсутність почуття нового.
7
0
283
Одноманіття
Чому сумна питає
І кліпає очима,
Як ніби сам не знає,
Що всьому він причина.
Вже не дарує квітів,
Не робить компліментів,
Вже не єдина в світі,
Без пристрасті моменти.
Невже не бачить болю,
В очах її блакитних,
Він обіцяв їй долю
Щасливих днів, а не одноманітних.
7
0
265
Ода моєму чоловіку
Чоловіки - істоти ніжні,
Цього не скажуть вони вам,
Вони також читають вірші,
Сльозу зітруть від мелодрам.
Про це він скаже лиш дружині,
Тій, що підтримує його,
Для інших він стіна камінна,
Вони не бачать іншого.
Удома ж бавить свого сина,
Дружину балує свою,
Тут він душею відпочине,
Спокійний наче у раю.
Як тільки вийде на роботу,
Стає безцінний працівник,
Без нього там не буде толку,
Бо він найкращий механік.
Це чоловіку присвятила,
Таку собі просту оду,
Бо дуже сильно полюбила,
Його характер, силу й вроду.
8
0
278
Прокрастинація
Лежу на дивані і в стелю дивлюся,
Плювати хотіла б на все,
Та я не слабачка, тому не здаюся,
Й, напевно, проблема мине.
Відклала як завжди на завтра,
Уже із добру сотню справ.
Тепер вже нити справа марна,
Вирішувать їх час настав.
Прокрастинація погана,
На неї все тепер звалю,
І в керівництва не догану,
А лікарняний вимолю.
Прокрастинація — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.
8
3
234
