Фенікс

Kristin

І раптом замовкнув увесь світ, Погасло світло довкола, На квітах зів'янув той цвіт, Кожна частина її тепер квола. Для неї рухнула кожна будівля І дах зірвав вітер зі шквалом, Не таким стало її міцне коріння, Усе стало великим провалом... Згоріло до тла її палке серце Й кришталева потемніла душа, Час тепер назад не вернеться, Обірвалась її остання струна... Та мелодія довго не грала, Хоча була така прекрасна й сумна, Вона просто в житті покохала Й від любові згоріла вона. Та не думайте, що щастя зазнала, То була лиш омана одна! Про любов, вона ще не знала, Ось тому й згоріла до тла! Їй пекло й хололо водночас, Наче в душі був ураган, Вона плакала бідна по ночах, Хоча була прекрасна, неначе тюльпан. Мелодія продовжувала грати, Поки ще та живою була, Її серце, наче кинули за ґрати Й звільнитись, на жаль, вона не змогла... Ось кінець вже був не за горами, Залишилась одна лиш струна, Але й та продовжувала грати, Поки не обірвалась вона... Тоді весь світ її зникнув, Була одна лиш темнота, Зів'янули довкола всі квіти, Поруч була лиш самота... Та все ж хтось мав запалати, Бути світлом у тій темноті!!! Й вона почала з попелу вставати Й, наче фенікс відродилась в житті...

2021-02-22 10:58:35

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Kristin

Гаразд! Дякую)

Відповісти

2021-02-22 14:29:22

Подобається

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1569

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2250