Як може світ цей вільно так тривати...
Божевільний
Не здатен я ніяк збагнути, як може світ цей вільно так тривати, коли повинен і живих, і мертвих, і забутих у собі весь час тримати. Мабуть це важко - стільки різних створінь, стільки різних поколінь, стільки різних відбулось змін - скільки в тебе, світе, лишилось сил? Як не зламали тебе і досі люди своїми вічними питаннями: "бути чи не бути?", своїми дивними бажаннями : "бігти у нікуди", "марнослів'ям і лінню велике щось здобути". Чи дивитись тобі не набридло, як помирають всі і гине все, що так гарно виглядало й сіяло, про що навіть пам'ять світло несе. Тобі напевне боляче знати й спостерігати на те, як мало часу дано істотам земним, не маєш права ти до них щось відчувати, ні звикати, бо вони тебе покинуть скоро - ти залишишся сумним. Не здатен я ніяк збагнути, як може світ цей вільно так тривати, ну як це таким сильним бути -так багато болю у собі тримати.
2019-06-19 05:32:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже цікавий вірш...класно. Молодець)))))👍👏
Відповісти
2019-06-19 07:23:44
Подобається
Божевільний
@Серафім дякую
Відповісти
2019-06-19 15:27:36
1
Інші вірші поета
Дерев'яний міст "... Аж поки ти або я не впаду" Навіщо гориш? Зорі
Інші поети
Ice Bear
@Tiana_VK
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9149
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2049