Щось задумався я дивлячись у небо...

Божевільний

Щось задумався я дивлячись у небо чи рівною стежкою я зараз йду, якого насправді заховав у шафі скелета, навіщо шукаю те, чого не знайду. А якщо і знайду?То і що! Вогонь буде горіти, вода буде текти а і справді думати навіщо якщо від цього світу ніяк не втекти. І всі ми залишимось тут хоча?..Ні, ми ж хочемо жити і дивлячись у небо де зірки палають ми знову щось забажаєм будемо вірити, надіятись, а через деякий час і зовсім не згадаєм.

2018-12-09 16:10:55

Інші вірші поета

Мені не подобаються... Риби І знову загадки... Що сталось зі мною..

Інші поети

Nya Yeik Nyo

@Nya_Yeik_Nyo

Честер Фінч

@Chester_Finch

Zay

@Zay_306

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3847

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12570