Питання
Божевільний
Одне питання, та відповідей безліч, питання, що завжди зі мною було і буде, відколи почав бачити цього світу велич, допоки той чорний ворон не прибуде. Питання, що змушує підніматись, що змушує вставати, коли навіть тяжко лежати, та водночас може і здаватись тим останнім ударом, після якого хочеться вмирати. Питання, яке веде мене вперед, яке дає мені куштувати мед, але іноді на півшляху невчасно зупиняє і дороге щось у мене забирає... Питання, що будує і нищить моє життя, питання "Хто я? "
2019-05-21 17:11:43
1
0
Інші вірші поета
Літо Як багато істин в світі цьому... Ні, тебе я не покину... Квітка росте...
Інші поети
Vasylynaa
@vasylyna0qw
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12001