Афродіто, знову привіт!
            
            Афродіто, знову привіт!
Знову тебе я зустрів,
хоч минуло кілька літ,
та ось стрілу, як бачиш, зловив.
Другим Прометеєм став:
біль триватиме десь вічність.
Що так буде - добре знав,
але щоб за просту ніжність...
Тебе я прошу, вийми стрілу!
Можеш із серцем - переживу!
Але дай ж покинути мені цю гору,
інакше і безсмертним помру...
(P. S цей вірш, по суті, є продовженням, другою частиною твору, який я публікував https://www.surgebook.com/karpovychd/poem/privit-afrodito, мені здалось це дуже цікавою ідеєю через різні причини... )
            2021-02-09 12:46:59
            
            
                                                    3
                
                
                
        0