Можна?
Можна піду в кімнату, зачиню всі двері й вікна, спробую себе трішки катом: де ти моя воля вірна? Можна піду на дно морське, де панує жахлива тишина і бажано найбільш низьке, щоб ніхто не врятував. Можна зникну з радарів, буду десь один-сам знищувати сонце і хмари. Пустоті себе усього віддам. А можна, а можна? Звичайно, можна все і це теж. Та навіщо, для чого і кого, коли у світу нема меж створювати свої непотрібні, дурні ті стіни бетонні . Ну навіщо ж воно мені, коли і так мої очі голодні.
2019-09-03 13:45:40
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9623
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1730