Можна?
Можна піду в кімнату, зачиню всі двері й вікна, спробую себе трішки катом: де ти моя воля вірна? Можна піду на дно морське, де панує жахлива тишина і бажано найбільш низьке, щоб ніхто не врятував. Можна зникну з радарів, буду десь один-сам знищувати сонце і хмари. Пустоті себе усього віддам. А можна, а можна? Звичайно, можна все і це теж. Та навіщо, для чого і кого, коли у світу нема меж створювати свої непотрібні, дурні ті стіни бетонні . Ну навіщо ж воно мені, коли і так мої очі голодні.
2019-09-03 13:45:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9232
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2540