Клітка
Я бачив як ти у клітку потрапила, у клітку залізну, дуже міцну, як ти страждала, сумно плакала, наче ті, що вже відчули війну. І сиділа ти там лише одна без друзів, без ворогів - сама! Караючи себе казала:"Моя вина, що нікого біля мене таки нема." Та одного разу проснулась, подивилась на ґрати - заіржавіли вони - їх легко зламати, вийшла на волю - ти знову як вільний птах, красиво літаєш , забуваєш як було у клітках. Знову є друзі, знову є вороги і ти посеред них як це було колись, йдеш ти знову на гору, а не з гори, на красу своїми очима давай дивись. ... Усі у клітці були від неї не втекти, якщо цього досвіду не здобули бійтесь сильніше буде пекти.
2019-02-20 17:50:14
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16817
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2203