Хтось ці слова вже казав...
Хтось ці слова вже казав, ці думки на листку викладав. І так само кричав, і так само благав : "Ну почуйте, поки я ще не впав". Я його знаю, я з ним знайомий, можливо забувся, а можливо і ні. Дивно знати, що мій голос однаковий, що іду за ним до однієї мети. І зовсім не вільним насправді я є, така сама маріонетка красива. Чудове слово "Моє" - яке ж воно неймовірно брехливе...
2020-03-30 13:19:42
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
110
16
9050