Хтось ці слова вже казав...
Хтось ці слова вже казав, ці думки на листку викладав. І так само кричав, і так само благав : "Ну почуйте, поки я ще не впав". Я його знаю, я з ним знайомий, можливо забувся, а можливо і ні. Дивно знати, що мій голос однаковий, що іду за ним до однієї мети. І зовсім не вільним насправді я є, така сама маріонетка красива. Чудове слово "Моє" - яке ж воно неймовірно брехливе...
2020-03-30 13:19:42
6
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8494