Мене охопило відчуття...
Мене охопило відчуття, ніби я вже був тут, але мав інше життя інакше носив у світі ім'я, інакша була мелодія моя. І от мені цікаво, цікаво ким він був? Як жив тихо чи яскраво? Чи світ його зовсім вже забув. А, можливо, пам'ятає і пісні про нього співає, але я про це не знаю, бо не в тих книжках шукаю. Чи може, то був не він, а вона, яка людям крила дарувала під голос, якої забували, що таке війна, кого вона уже забрала... Або абсолютно все не так: вона була холодна, як зима і небезпечна, як той ще рак, усе життя провела сама. Думаю, думаю і розумію не здогадатись мені ким був я, ні... Не зможу, не зумію знайти своє минуле життя. Ай... Мабуть і не треба, буду в цьому житті тягнутись до неба, буду в цьому житті допомагати, добро творити, аби в майбутньому про мене могли люди легенди говорити. ... І ось я просинаюсь у новому тілі, із новим ім'ям і чую як батьки розмовляють про того, кого вже нема, але колись допоміг нам...
2019-04-15 21:07:03
3
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1561
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1647