...
Сонце як завжди сходить й заходить, небо так само - світліє й темніє. Та решта інакше себе поводить : зміна за зміною, тільки аби вітер повіє. Вже сам іноді гублю себе випадково : між якими вогнями зупинився? Чи там, де казково, чи там, де суворо- чи і тут фатально помилився? Малюю те саме, що малював вчора, а картина містить зовсім інші кольори. І не розумію - поразка це чи перемога, куди тягнутись : вниз чи догори? Скажіть хто-небудь, що тут десь є підказки - якісь таємничі, майже невидимі знаки, бо я втомився потрапляти у пастки цього світу, що одягає щоразу нові й нові маски.
2020-05-29 16:51:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1978
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4646