Дорога
Така цікава дорога. Скільки поворотів - не збагнути. І знайома, і незнайома. Карти наче є, а наче їх немає бути. На своїй машині я лечу : спідометр як завжди бреше. Питання велике : чи розіб'юсь, чи просто двигун заглухне й зупинюсь? Хто його там знає. А чи воно мені треба дуже? Краще дивитимусь на знаки, хоча навіщо? Хіба не байдуже? Так, що там пальне? Бак пустий чи ще ні? Завжди дають різний бензин, чи то така акція тільки мені? Їду, їду по тому шосе, бачу асів я знайомих. Дивлюсь і питаю :"Це все? А я колись дійсно думав у вас просити допомоги..."
2020-02-04 15:40:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2956
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2947