Дорога
Божевільний
Така цікава дорога. Скільки поворотів - не збагнути. І знайома, і незнайома. Карти наче є, а наче їх немає бути. На своїй машині я лечу : спідометр як завжди бреше. Питання велике : чи розіб'юсь, чи просто двигун заглухне й зупинюсь? Хто його там знає. А чи воно мені треба дуже? Краще дивитимусь на знаки, хоча навіщо? Хіба не байдуже? Так, що там пальне? Бак пустий чи ще ні? Завжди дають різний бензин, чи то така акція тільки мені? Їду, їду по тому шосе, бачу асів я знайомих. Дивлюсь і питаю :"Це все? А я колись дійсно думав у вас просити допомоги..."
2020-02-04 15:40:48
2
0
Інші вірші поета
Минуле і майбутнє... Мені надто лінь... Дверей так багато відкритих... Можна?
Інші поети
قوتشي'
@min_angel
Sera Swing
@Seraloe
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10920
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323