Дорога
Така цікава дорога. Скільки поворотів - не збагнути. І знайома, і незнайома. Карти наче є, а наче їх немає бути. На своїй машині я лечу : спідометр як завжди бреше. Питання велике : чи розіб'юсь, чи просто двигун заглухне й зупинюсь? Хто його там знає. А чи воно мені треба дуже? Краще дивитимусь на знаки, хоча навіщо? Хіба не байдуже? Так, що там пальне? Бак пустий чи ще ні? Завжди дають різний бензин, чи то така акція тільки мені? Їду, їду по тому шосе, бачу асів я знайомих. Дивлюсь і питаю :"Це все? А я колись дійсно думав у вас просити допомоги..."
2020-02-04 15:40:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4755
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2825