- І чому я не можу тобі відмовити? — насупившись запитала Мая
- Бо я гарний? – удав що розмірковує Давид
- Ага, а ще скромний — засміялась жінка – Давид, а що з листом?- згадавши про те електронне посилання запитала Мая
- З’ясовую, часу замало минуло. Зрозуміло, що це звичайна анонімка, але якщо дійде до ректора, то будуть неприємності – відповів чесно чоловік
- Навіть самій дивно, ніби дорогу нікому не переходила – розстроєно промовила жінка.
- Ей, не сумуй, поглянь на ситуацію з іншого боку – у тебе буде два тижні відпочинку. Позачергова відпустка це ж круто можна поїхати на море відпочити, набратися енергії та сили й потім братися до роботи. — намагався Давид підбадьорити Маю
- Ага – здихнула Мая та усміхнулась – але все одно цікаво, хто ж на мене зуб точить.
- Дізнаємось, а тепер змінімо тему, я б чогось поїв, голодний як бик — потягуючись посміхнувся чоловік
- Ффф, хто б мав сумнів – найтиповіший, чоловічий приклад — жінка під боком та їжа в необмеженій кількості – фиркнула посміхаючись жінка
- Ні, класика жанру, у справжнього чоловіка жінка повинна бути на кухні у його сорочці босоніж і на кухні!!!
- Толстой, зараз не в тренді, від слова зовсім!! - не залишилась у боргу Мая, але все ж таки встала, натягла сорочку Давида і пішла на кухню, годувати коханого чоловіка.