«Раз ..два…три»- почала рахувати про себе Мая, одночасно намагаючись вирівняти дихання.
- Спокійно Мая, ти вже велика дівчинка, все добре, нічого екстраординарного не відбулося — прошепотіла, опановуючи себе жінка – а зараз ти підеш у дівочу кімнату приводиш себе у порядок, задираєш голову догори та продовжуєш веселитись!- ствердно кивнувши своєму плану дівчина без перешкод дісталась вбиральні де змогла повернути собі гарний вигляд за допомогою серветки стерла залишок помади, злегка змочила руки та провела ними по волоссю, вмила обличчя, поправила плаття і подивилась на себе у дзеркало — вигляд майже як на початку вечора.
- А тепер посміхнулась і вперед !- звернулась до свого відображення.
Повернувшись за столик Мая, удала що нічого важливого не сталось, спеціально зайняла місце якомога далі від Давида удаючи вигляд що її зацікавила розмова між Аліною і Владою, які обговорювали куди краще і бюджетно можна поїхати на відпочинок. Так і минув останок вечора впродовж якого дівчина не один раз відчувала погляд, який ніби буравив їй потилицю поки вона не повернулась з виразним поглядом «досить, припини витріщатись!».
Викликавши через додаток таксі, жінка вирішила дочекатись його на вулиці, заздалегідь з усіма попрощавшись. Через вказаний час таксі вже прибуло і не встигла вона сісти в таксі, як несподівано двері з пасажирської сторони відчинились.