З моменту не запланованого обіду з Маєю минув тиждень, Давид, зі здивуванням помітив, що йому просто «кров з носа» як необхідно хоча б здалеку побачити її, і це настільки необхідно, аж до «трясучки», до поколювання кінчиків пальців на руках. « Це що? Я що скучив за цією навіженою?» - здивовано подумав він.
А ранок для нього розпочався «Як ви гадаєте, що, а точніше кого я побачу вранці розплющивши очі?» Гарне тіло, що спить пристроївшись збоку? Ха! І ще три рази ха! Барабанне «Та-да-да-дам!!» - Вірна здогадка, кіт Матрос, зараза.
Сидить собі на пузі Давида й очима своїми витріщається!! Мовляв: «Альо, хазяін, харє спать! Я жерти хочу!! Не встанеш зараз у тапок насеру, хотів нявкнути що нассу, але я це … ще вчора зробив!!! Ну ладна, псіханув мальоха!!»
- Ти просто кабздюк якийсь!!- все ж таки встає Давид.
Поснідавши й накормивши кота, чоловік поспішає на зупинку, під'їжджає маршрутка і він бачить ЗНАЙОМУ ФІГУРУ!!!
- «Да ладно!!! Це МАРА якась, так не буває!!!»