Швидко виростають діти
Маленькі дітоньки ходили, Дружили, грались і любили. Один йому подарував На пам'ять книжку, обіцяв, Що разом будуть повсякчас. "Водою не розлити нас" Як виростуть, минуть роки, "Та пам'ятати будем ми" А час минав, мов ллє вода, Один із них любов продав. Продав він дружбу, вірність... ВСЕ! Як вітер швидко це несе... Та іншому встромили ніж, Згадав, як бігли босоніж, Як разом від собак тікали, Як вишню разом вони рвали. Та що ж вже з цього? Ні, нічого! Комусь і байдуже давно, А іншому не всеодно. І так завжди у цьому світі І швидко виростають діти, Забудуть з часом свої мрії, Про дружбу й позови надії.
2019-07-28 13:37:52
10
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5032
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5147