Моя надія

Юлія Ципляк

Моя надія серед краху, Як промінь сонця, велич хмар. Врятуєш враз мене від жаху, Розвіявши усіх примар. Моя комета, впавша з неба, Я загадала на тобі, Щоб через рай і кола пекла З тобою ми могли пройти. Моя мотузка у безодні, Мій порятунок і мій скарб, Тепло у зими ти холодні, Яскравість, навіть, темних фарб. Ковток води та крапля крові, В тобі усе: й життя, і смерть. Ти поєднання всій любові, Що лиш існує в світі геть. Моя ти мрія, заклик жити, Дар Божий, ласка від небес. Ти можеш легко розпалити Вогонь, що відібрав в нас Зевс. Моя надія серед краху, Мій промінь сонця, велич хмар. Мій провідник на моїм шляху І мій у темряві ліхтар! 25.07.2021, 3:15

2021-07-25 10:30:56

Інші вірші поета

*** Під склепінням Прірва Рояль

Інші поети

Vitalisa

@Vitalisa

Janocska

@Janocska

Оленка Ридчук

@Helena_Violin

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1992

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15927