Прощення
На розжарених долонях Принесу шматок любові. У твоїх очей безоднях Видно хмари світанкові. Помаранчево-рожеві, Білі пелени жовтневі Укравають небо рясно, І в очах палають ясно. Серед них зирне і згасне Моя світлая надія, Як вспіймати її вчасно, Небо полум’ям зрадіє. Забери шматок любові, І віддай мені натхнення Хмар своїх, мов крапель крові, Як в знак нашого прощення. 21.12.2021
2021-12-25 16:00:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2662
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2165