Нарешті
Юлія Ципляк
Відсортую тебе я по пам'яті. Ти змінилась, тож треба спочатку, Крок за кроком, де стіни пошарпані Твоїх вулиць тілесних у гавані Вже бувальщину переливають У посудину таїнств розгаданих. І спочатку пройдемося колом, Від джерел відштовхнемося, згодом Віднайду твоє серце надламаним, Але стільки років вже незайманим, Що жадатиме врешті поволі Незабутих ще ліків. В основі Складові будуть щонайпростіші, Та тепер ти в них віриш Нарешті. 16.11.2022 Світлина: https://t.me/silentflat
2022-11-29 11:04:09
2
0
Інші вірші поета
Додому Пір’їни Правда На папері
Інші поети
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
Schüra
@shura_smit
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2795
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2819