Нарешті

Юлія Ципляк

Відсортую тебе я по пам'яті. Ти змінилась, тож треба спочатку, Крок за кроком, де стіни пошарпані Твоїх вулиць тілесних у гавані Вже бувальщину переливають У посудину таїнств розгаданих. І спочатку пройдемося колом, Від джерел відштовхнемося, згодом Віднайду твоє серце надламаним, Але стільки років вже незайманим, Що жадатиме врешті поволі Незабутих ще ліків. В основі Складові будуть щонайпростіші, Та тепер ти в них віриш Нарешті. 16.11.2022 Світлина: https://t.me/silentflat

2022-11-29 11:04:09

Інші вірші поета

Її ім’я Я, мов з ламкого дуже скла Останній день Свічках

Інші поети

Ren

@Panda_4010

Bad Trip

@B1Sod

Moi

@Moi_2000

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16846

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2948