Її ім’я
Вона вміє власним іменем випалювати глибоченні рани.
Усі, хто його промовляв, навічно залишався з ним на обгорілих губах на пам‘ять.
Вона вміє очима наказувати тілу перед собою дрижати,
Мовчати,
А інколи навіть
Рвати шати
На собі й інших,
Карати
За гріхи
Й здебільшого зради.
Вона дивилася прямо в обличчя,
Тет-а-тет,
Ніхто б не витримав цього зухвалого дійства як її менует,
Бо те, що робить вона, суперечить усім канонам.
Її менует - не маленькі кроки, це величезні стрибки,
Стрибки в різні епохи.
Її ім‘я - інструмент влади,
Ніхто б ніколи не подумав,
Що таке тендітне дівчисько
Здатне вбивати
«Правду» князів чи монахів,
Вона є сила, прихильність, передусім незламність.
Її ім‘я про хоробрість,
Моє улюблене з-поміж усіх.
Її ім‘я - святість,
Яким вона вбиває в мені й у світі гріх.
І якщо її хтось колись запитає,
Чи вірить вона в любов,
Я сподіваюсь, вона знайде відповідь
У собі, або хоча б у одній із наших з нею розмов.
28.10.2022
25.11.2022
2
0