***
Юлія Ципляк
Колихав у небі хмару, Поривався в вись далеку. Необмежена в любові Та чекала, мов шалена. Ти летів крізь дивні сльози, Розуміючи, напевно, Що здолати був у змозі Перешкоди. Все ж даремно... Ти летів, вона благала: «Залишись, молю, зі мною!», Не послухав, вона впала: «Вже не буду я живою...» 16.10.2020
2021-01-06 22:19:34
4
0
Інші вірші поета
Вогники Додому Істина Ватажок
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Mennah Mostafa
@mennahhxx
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1771
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9039