Не сприймайте це серйозно
Мені дуже хочеться так писати, Ніби вже завтра прийдеться вмирати Щоб кожне слово за душу чіпляло, Й емоцій при цьому було немало. Ох, відчуваю, що на цім світі Недовго мені ще залишилось жити. Звідси піду я залишивши тільки Мистецтво своє й на могилі квіти.
2018-04-05 11:40:35
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
556633
Гарно !
Відповісти
2018-04-05 11:52:44
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13445
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16938