Forest
Люблю я ліс за те, що тихо, Люблю за те, що без людей, Люблю його безмежно дико, Люблю за смуток, без речей Дурних там добре і не треба Нету, соцмереж чи книг. У лісі в цих речах потреба, Як вогник, просто вжух - і зник. У лісі ще й повітря інше: Не чути смороду людей. У лісі жити навіть ліпше, Тебе там люблять й без речей. 13.06.18
2018-06-14 11:06:10
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Панк
@Роман Верлассен спасибi) але вiршовий розмiр не дозволяэ замiнити, бо звучить уже зовсiм iнакше
Відповісти
2018-06-17 13:15:27
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13300
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2450