Переможець завжди самотній
Ну чому ж на світі живуть гниди? І мова зараз зовсім не про бліх Чому всі люди є такі паршиві? Я повбивала б їх за це усіх. Живуть всі завжди за чужий рахунок, І наживаються, на жаль, цим вже не вперш. Не поважають своїх однодумок І потопити здатні їх найперш. Самі лиш егоїсти залишились На світі цім прекраснім та сумнім. І в цьому точно я не помилилась, Бо правду кажу завжди людям всім. Можливо, не погодитесь зі мною, І скажите: "Ви просто інтроверт". Я знаю, що це правда, але й скажу, Що й ви у цьому світі не експерт. І кожен живе просто сам по собі З надією, що виграє в житті. Але програвший там, де завжди люди. Напевно, лідер той, хто сам в бутті. 22.12.17
2018-04-17 16:30:15
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Егор Таранин
Ооо, як з язика зірвали))) до біса правдиво! 👍
Відповісти
2018-04-18 05:44:44
1
Панк
@сонна спасибі)
Відповісти
2018-04-18 05:48:24
Подобається
Панк
@Егор Таранин ахахах, старалася)
Відповісти
2018-04-18 05:48:51
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2397
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2577